1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лепетун

Лепету́н, -на́; -туни́, -ні́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лепетун — лепету́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. лепетун — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. лепетун — -а, ч., розм. Той, хто багато лепече; говорун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лепетун — ЛЕПЕТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато лепече; базіка. – Ти, Давиде, їй-бо, лепетун, – грає очима Уляна. – Щодня щось таке вигадаєш (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. лепетун — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. лепетун — ЛЕПЕТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато лепече; говорун. — Ти, Давиде, їй-бо, лепетун, — грає очима Уляна. — Щодня щось таке вигадаєш (Стельмах, Хліб.., 1959, 496). Словник української мови в 11 томах
  7. лепетун — Лепетун, -на́ м. Болтунъ. Желех. Словник української мови Грінченка