1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лисичий

Лиси́чий, -ча, -че; -си́чі, -чих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисичий — лиси́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лисичий — -а, -е. Прикм. до лисиця 1), 2). || Такий, як у лисиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лисичий — ЛИСИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лиси́ця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (І. Нечуй-Левицький); [Пузир:] Ну, гаразд. По случаю [з нагоди] ордена зроблю шубу з лисичого хутра (І. Словник української мови у 20 томах
  4. лисичий — ЛИСЕНЯ́ (маля лисиці), ЛИСИЧА́. У тритижневому віці лисенята починають пити молоко (з журналу); Приніс мені батько з поля двох сліпих лисичат (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  5. лисичий — ЛИСИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лиси́ця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (Н.-Лев., II, 1956, 278); Щоб приховати хвилювання, ще нижче схилила [дівчина] голову: — Він був біля лисичих нір! (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах
  6. лисичий — Лисичий, -а, -е Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70. Словник української мови Грінченка