1. Словник української мови у 20 томах

лисичий

ЛИСИ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до лиси́ця 1, 2.

Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (І. Нечуй-Левицький);

[Пузир:] Ну, гаразд. По случаю [з нагоди] ордена зроблю шубу з лисичого хутра (І. Карпенко-Карий);

Порипує думу присохлу свою Потріскана корба кринична, Та зиркає в двір з дерези-повію Сім'я молоденька лисича (М. Вінграновський);

Шаста виводок лисичий З хижим поблиском зіниць (Б. Олійник);

// Такий, як у лисиці.

[Бичок:] Хіба у мене такий страшний погляд? [Олена:] Ні, погляд у вас лисичий, та вовча думка! (М. Кропивницький);

Одарка Костянтинівна хiхiкає: її лисиче обличчя, коли зустрічає розумні Матвiйцевi очі, робиться кокетливо-пишним, серйозним (Г. Косинка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисичий — лиси́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лисичий — -а, -е. Прикм. до лисиця 1), 2). || Такий, як у лисиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лисичий — ЛИСЕНЯ́ (маля лисиці), ЛИСИЧА́. У тритижневому віці лисенята починають пити молоко (з журналу); Приніс мені батько з поля двох сліпих лисичат (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  4. лисичий — Лиси́чий, -ча, -че; -си́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лисичий — ЛИСИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лиси́ця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (Н.-Лев., II, 1956, 278); Щоб приховати хвилювання, ще нижче схилила [дівчина] голову: — Він був біля лисичих нір! (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах
  6. лисичий — Лисичий, -а, -е Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70. Словник української мови Грінченка