1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лисиччин

Лиси́ччин, -на, -не (від лиси́чка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисиччин — лиси́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лисиччин — -а, -е. Належний лисичці (див. лисичка I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лисиччин — ЛИСИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до лиси́чка¹ 1. Прибіг заєць до лисиччиної нори (з казки); – Не видай мене, лисичко! – довірився зайчик лисиччиній посмішці (В. Багірова); Хотів було знов розкурити, але тут почувся медовий лисиччин голос: – Прошу до столу! (В. Словник української мови у 20 томах
  4. лисиччин — ЛИСИ́ЧЧИН, а, е. Належний лисичці ( див. лиси́чка¹ 1). Прибіг заєць до лисиччиної нори (Укр.. .казки, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. лисиччин — Лисиччин, -на, -не Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28. Словник української мови Грінченка