1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лисиччин

лиси́ччин

-а, -е.

Належний лисичці (див. лисичка I 1)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисиччин — лиси́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лисиччин — ЛИСИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до лиси́чка¹ 1. Прибіг заєць до лисиччиної нори (з казки); – Не видай мене, лисичко! – довірився зайчик лисиччиній посмішці (В. Багірова); Хотів було знов розкурити, але тут почувся медовий лисиччин голос: – Прошу до столу! (В. Словник української мови у 20 томах
  3. лисиччин — Лиси́ччин, -на, -не (від лиси́чка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лисиччин — ЛИСИ́ЧЧИН, а, е. Належний лисичці ( див. лиси́чка¹ 1). Прибіг заєць до лисиччиної нори (Укр.. .казки, 1951, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. лисиччин — Лисиччин, -на, -не Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28. Словник української мови Грінченка