1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лиходійка

Лиході́йка, -ки, -ці; -ді́йки, -ді́йок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиходійка — лиході́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лиходійка — -и. Жін. до лиходій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиходійка — ЛИХОДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до лиході́й. Одного разу лиходійці заманулося, аби Марічка взимку принесла свіжої малини (з легенди); – Я не лиходійка! – сказала ображена Марина: – Скоріше я собі збавлю віку, аніж комусь іншому (А. Словник української мови у 20 томах
  4. лиходійка — ЛИХОДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до лиході́й. А вчора зненацька донька спитала: — Чи правда, що зла лиходійка стріляла? (Нагн., Степ.., 1958, 11); *Образно. — Отож, холодюга така. Хоч би вже не зима ця лиходійка, хоч би літо (Збан., Єдина, 1959, 32). Словник української мови в 11 томах
  5. лиходійка — Лиходійка, -ки ж. Злодѣйка. Желех. Словник української мови Грінченка