1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лишити

Лиши́ти, лишу́, ли́ши́ш, ли́ша́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишити — лиши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лишити — див. лишати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лишити — ЛИШИ́ТИ див. лиша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. лишити — залиша́ти (зоставля́ти, лиша́ти) / залиши́ти (зоста́вити, лиши́ти) в ду́рнях кого. Ошукувати, перехитрювати кого-небудь, ставлячи його в незручне, смішне становище. Фразеологічний словник української мови
  5. лишити — ЗАЛИША́ТИ (вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ВІДБІГА́ТИ кого, заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. лишити — ЛИШИ́ТИ див. лиша́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. лишити — Лишити, -ся см. лишати, -ся. Словник української мови Грінченка