ложкар
Ложка́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ложкар — ложка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ложкар — -я, ч. 1》 Майстер, що виробляє дерев'яні ложки. 2》 Інструмент, яким виробляють дерев'яні ложки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ложкар — ЛОЖКА́Р, я́, ч. 1. Майстер, що виробляє ложки. У нас по селах кождий [кожний] ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (І. Словник української мови у 20 томах
- ложкар — ЛОЖКА́Р, я́, ч. 1. Майстер, що виробляє ложки. У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Фр., II, 1950, 130). 2. Інструмент, яким виробляють ложки. Словник української мови в 11 томах