лучче

Лу́чче, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучче — ЛУ́ЧЧЕ, присл., діал. 1. Вищ. ст. до га́рно, до́бре 1 і хо́роше; ліпше. Як помремо, хто ж лучче за нас старих молитиметься Богу, як не син священик? (І. Нечуй-Левицький); – Я їх лучче за тебе знаю (Б. Словник української мови у 20 томах
  2. лучче — Лучче женись, а на чужу жінку не дивись. Говорять тому, хто задивляється на чужих жінок. Лучче нині горобець, як завтра голубець. Краще сьогодні мати певну меншу користь, ніж завтра непевну більшу. Приповідки або українсько-народня філософія