люб’язно
Лю́б’язно, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люб’язно — ЛЮБ’Я́ЗНО. Присл. до люб’я́зний. Став до нього сотник люб’язно говорити (Кв.-Осн., II, 1956, 165); Князь Арпад дуже люб’язно зустрів княгиню Ольгу, що прийшла до нього з дружбою і миром (Скл., Святослав, 1959, 222). Словник української мови в 11 томах