лютощі

Лю́тощі, -щів, -щам

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютощі — лю́тощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. лютощі — див. лють; сказ Словник синонімів Вусика
  3. лютощі — -ів, мн. Те саме, що лють 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лютощі — ЛЮ́ТОЩІ, ів, мн. Те саме, що лють 2. Василь стрепенувся, повернувсь і, аж посинівши од лютощів, промовив: – Не попадайся ж і ти мені (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. лютощі — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. лютощі — ЛЮ́ТОЩІ, ів, мн. Те саме, що лють 2. Василь стрепенувся, повернувсь і, аж посинівши од лютощів, промовив: — Не попадайся ж і ти мені (Мирний, IV, 1965, 98). Словник української мови в 11 томах
  7. лютощі — Лютощі, -щів мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34. Словник української мови Грінченка