ляснути

Ля́снути, ля́сну, ля́снеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляснути — ля́снути 1 дієслово доконаного виду від: ля́скати ля́снути 2 дієслово доконаного виду від: ля́щати Орфографічний словник української мови
  2. ляснути — див. вдарити; зникати Словник синонімів Вусика
  3. ляснути — I -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Однокр. до ляскати. 2》 перен., розм. Пропасти, бути втраченим, загинути. II -ну, -неш, док. Однокр. до лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ляснути — ЛЯ́СНУТИ¹, ну, неш, док. 1. Однокр. до ля́скати 1, 2. І коли хтось, підсівши до тебе, запанібрата ляснув тебе долонею по коліну, ти вирішив, що це, як і все інше, – тільки галюцинація (Ю. Андрухович); Тиша... Викинувся короп і ляснув по воді (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ляснути — ті́льки ля́сне. Зникне, безслідно пропаде щось; перестане існувати. — Як не сьогодні, то завтра ковтне (річка) вашу хавіру (хатину), тільки лясне. Перебиралися б до дітей (Є. Гуцало). як (би) батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл. Дуже швидко. Фразеологічний словник української мови
  6. ляснути — БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. ляснути — ЛЯ́СНУТИ¹, ну, неш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до ля́скати. Ромка таки встигла ляснути його разів зо два черевиком (Сміл., Сашко, 1957, 224); Тонкий і довгий батіг, як блискавка, звився і дзвінко ляснув у повітрі (Ткач, Арена, 1960, 20)... Словник української мови в 11 томах
  8. ляснути — Ля́снути см. ляскати. Словник української мови Грінченка