манекен
Манеке́н, -на; -ке́ни, -нів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манекен — манеке́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- манекен — -а, ч. 1》 Людська фігура з дерева, пап'є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. || перен. Про безживну, малорухливу, безвольну людину. 2》 спец. Дерев'яна фігура з рухливими руками й ногами, якою користуються художники для малювання різних поз людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манекен — Бовван, фігура, робот Словник чужослів Павло Штепа
- манекен — МАНЕКЕ́Н, а, ч. 1. Людська фігура з дерева, пап'є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. Синіє в синьому промінні на галявині, як на смітнику, манекен без голови (С. Словник української мови у 20 томах
- манекен — манеке́н (франц. mannequin, від голл. manneken – людина) 1. Макет фігури людини для примірювання одягу та його показу в магазинах, ательє. В минулому М. користувалися художники замість моделі. 2. Переносно – малорухлива, пасивна, безвольна людина. Словник іншомовних слів Мельничука
- манекен — МАНЕКЕ́Н, а, ч. 1. Людська фігура з дерева, пап’є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. Синіє в синьому промінні на галявині, як на смітнику, манекен без голови (Вас. Словник української мови в 11 томах