медяник

Медяни́к і медівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медяник — медя́ни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. медяник — -яника, ч. Медовий коржик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медяник — МЕДЯ́НИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще [кращим від] найсолодшого медяника (Панас Мирний); – Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! – гукав Бульба услід жінці. Словник української мови у 20 томах
  4. медяник — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
  5. медяник — МЕ́ДЯНИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще найсолодшого медяника (Мирний, IV, 1955, 320); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці. Словник української мови в 11 томах