медяник

КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Тетяна метнулася до печі, дістала горщик з варивом, миску з коржами (А. Хижняк); Марія зараз заходилась Пекти опрісноки. Спекла (Т. Шевченко); Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники (М. Стельмах); Гості все сиділи, балакали та попивали варенуху, заїдаючи обід маківниками, яблуками та грушами (І. Нечуй-Левицький); Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (М. Чабанівський); Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера із власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (О. Гончар); Власов любить маковики (Панас Мирний); (Евфрозіна:) Як я ще напечу медяників, то й меценат на оргію позаздрить! (Леся Українка); Чи спеклись медівники? (О. Олесь); Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком (І. Нечуй-Левицький); На столі з'явилися.. тонюсінькі коржі-ламанці до макового молока (З. Тулуб).

ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИК діал. Обтрусила (мати), обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю. Мартич); — А я нині вранці бачив медівники в пекарні... (М. Коцюбинський); Дітворі малій.. пірники й мандрики (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медяник — медя́ни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. медяник — -яника, ч. Медовий коржик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медяник — МЕДЯ́НИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще [кращим від] найсолодшого медяника (Панас Мирний); – Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! – гукав Бульба услід жінці. Словник української мови у 20 томах
  4. медяник — Медяни́к і медівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. медяник — МЕ́ДЯНИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще найсолодшого медяника (Мирний, IV, 1955, 320); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці. Словник української мови в 11 томах