менини

Мени́ни, літер. імени́ни, -ни́н

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менини — див. іменини Словник синонімів Вусика
  2. менини — -нин, мн., діал. Іменини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менини — МЕНИ́НИ, ни́н, мн., діал. Іменини. – Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? – То паннині менини (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. менини — МЕНИ́НИ, ни́н, мн., діал. Іменини. — Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Л. Укр., III, 1952, 669). Словник української мови в 11 томах
  5. менини — Мени́ни, -ни́н ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107. Словник української мови Грінченка