менини
МЕНИ́НИ, ни́н, мн., діал. Іменини.
— Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? — То паннині менини (Л. Укр., III, 1952, 669).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- менини — див. іменини Словник синонімів Вусика
- менини — -нин, мн., діал. Іменини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- менини — МЕНИ́НИ, ни́н, мн., діал. Іменини. – Все чужі пани їдуть? Таж сьогодні не свято? – То паннині менини (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- менини — Мени́ни, літер. імени́ни, -ни́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- менини — Мени́ни, -ни́н ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107. Словник української мови Грінченка