мовознавець
Мовозна́вець, -вця; -на́вці, -вців
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовознавець — мовозна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мовознавець — Філолог, ЛІНҐВІСТ, жм. мовник. Словник синонімів Караванського
- мовознавець — -вця, ч. Фахівець із мовознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовознавець — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із мовознавства. В Харкові жили й працювали письменники Гулак-Артемовський, Квітка-Основ'яненко, славетний мовознавець Потебня (П. Словник української мови у 20 томах
- мовознавець — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, ЛІНГВІ́СТ, МО́ВНИК розм. Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису (О. Словник синонімів української мови
- мовознавець — МОВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з мовознавства. В Харкові жили й працювали письменники Гулак-Артемовський, Квітка-Основ’яненко, славетний мовознавець Потебня (Панч, В дорозі, 1959, 265); Боротьба за чистоту мови — це справа не тільки мовознавців... Словник української мови в 11 томах