молитовник
Молито́вник, -ка; -то́вники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молитовник — молито́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- молитовник — Молитвослов, збірка молитов; (з календарем святих) полустав. Словник синонімів Караванського
- Молитовник — І Молитвеник Книга, що містить тексти молитов, які використовують поза богослужінням, під час деяких богослужінь добового кола, під час та після здійснення таїнств, а також церковно-релігійні пісні, пасхалію, церковний календар... Словник церковно-обрядової термінології
- молитовник — -а, ч. Збірник молитов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молитовник — МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (І. Нечуй-Левицький); Новий піп тільки зрідка показувався людям .. Вечорами виходив з молитовником у руках (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
- молитовник — МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (Н.-Лев., І, 1956, 348); Новий піп тільки зрідка показувався людям.. Вечорами виходив з молитовником у руках (Галан, Гори.., 1956, 21). Словник української мови в 11 томах
- молитовник — Молитовник, -ка м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272. Словник української мови Грінченка