1. Словник церковно-обрядової термінології

Молитовник

Молито́вник

І Молитвеник Книга, що містить тексти молитов, які використовують поза богослужінням, під час деяких богослужінь добового кола, під час та після здійснення таїнств, а також церковно-релігійні пісні, пасхалію, церковний календар, зрідка -деякі катехитичні вказівки; призначена головним чином для мирян; Молитвослов

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молитовник — молито́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. молитовник — Молитвослов, збірка молитов; (з календарем святих) полустав. Словник синонімів Караванського
  3. молитовник — -а, ч. Збірник молитов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молитовник — МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (І. Нечуй-Левицький); Новий піп тільки зрідка показувався людям .. Вечорами виходив з молитовником у руках (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  5. молитовник — Молито́вник, -ка; -то́вники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. молитовник — МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (Н.-Лев., І, 1956, 348); Новий піп тільки зрідка показувався людям.. Вечорами виходив з молитовником у руках (Галан, Гори.., 1956, 21). Словник української мови в 11 томах
  7. молитовник — Молитовник, -ка м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272. Словник української мови Грінченка