монографічний
Монографі́чний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монографічний — монографі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- монографічний — [монограф’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- монографічний — -а, -е. 1》 Прикм. до монографія; який є монографією. 2》 Присвячений творчості одного художника, композитора і т. ін. (про виставку, концерт і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- монографічний — МОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моногра́фія; який є монографією. Основну увагу зосереджено на літературознавчих зацікавленнях О. Маковея .. монографічні дослідження О. Маковея про П. Куліша і Ю. Федьковича (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- монографічний — МОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моногра́фія; який є монографією. Для поглибленого вивчення історії української літератури велике значення мав ряд монографічних праць, створених останнім часом (Рад. Словник української мови в 11 томах