морочення

Моро́чення, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морочення — моро́чення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. морочення — -я, с., розм. Дія за знач. морочити й морочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити і моро́читися. Словник української мови у 20 томах
  4. морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити й моро́читися. Словник української мови в 11 томах