морочення
Моро́чення, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морочення — моро́чення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- морочення — -я, с., розм. Дія за знач. морочити й морочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити і моро́читися. Словник української мови у 20 томах
- морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити й моро́читися. Словник української мови в 11 томах