морочення

моро́чення

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морочення — -я, с., розм. Дія за знач. морочити й морочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити і моро́читися. Словник української мови у 20 томах
  3. морочення — Моро́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити й моро́читися. Словник української мови в 11 томах