морочення
моро́чення
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морочення — -я, с., розм. Дія за знач. морочити й морочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити і моро́читися. Словник української мови у 20 томах
- морочення — Моро́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- морочення — МОРО́ЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. моро́чити й моро́читися. Словник української мови в 11 томах