1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мочар

Мо́ча́р, мо́чара́; -чарі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мочар — Драговина [V] Словник з творів Івана Франка
  2. мочар — мо́чар іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири мо́чарі Орфографічний словник української мови
  3. мочар — див. БАГНО. Словник синонімів Караванського
  4. мочар — див. низовина Словник синонімів Вусика
  5. мочар — див. мочарі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мочар — МО́ЧАР див. мочарі́. Словник української мови у 20 томах
  7. мочар — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  8. мочар — МО́ЧАР див. мочарі́. Словник української мови в 11 томах
  9. мочар — Мо́чар, -ра м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305. Словник української мови Грінченка