мружити

Мру́жити, -жу, -жиш, -жать; не мруж, мру́жмо, мру́жте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мружити — (прикривати повіками очі) жмурити, прищурювати. Словник синонімів Полюги
  2. мружити — мру́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мружити — Жмурити|ся|, щулити|ся|; тлк. МРУЖИТИСЯ, мружити очі. Словник синонімів Караванського
  4. мружити — -жу, -жиш; наказ. сп. мруж; недок., перех. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мружити — МРУ́ЖИТИ, жу, жиш; наказ. сп. мру́ж; недок., що. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Наче вчора виглядав [Матвійко] з того хатнього, на схід, віконця та мружив очі проти блискучого сонечка (Марко Вовчок); Хоть я ляжу спати... Словник української мови у 20 томах
  6. мружити — ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Словник синонімів української мови
  7. мружити — МРУ́ЖИТИ, жу, жиш; наказ, сп. мруж; недок., перех. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Наче вчора виглядав [Матвійко] з того хатнього, на схід, віконця та мружив очі проти блискучого сонечка (Вовчок, VI, 1956, 296); Хоть я ляжу спати... Словник української мови в 11 томах
  8. мружити — Мружити, -жу, -жиш гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349. Словник української мови Грінченка