мурований

Муро́ваний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурований — муро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. мурований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мурувати. 2》 у знач. прикм. Побудований з каменю, цегли; камінний. Мурований будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурований — МУРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мурува́ти. Ґрати, рушниці, дозорці муштровані; .. Стіни з міцного каміння, муровані (П. Грабовський); А пригадаймо міста [Італії] і всі величаві споруди, замки на урвищах гір, муровані хитро (М. Зеров). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. мурований — мурований → морований Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мурований — МУРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мурува́ти. Грати, рушниці, дозорці муштровані; .. Стіни з міцного каміння, муровані (Граб., І, 1959, 322); А пригадаймо міста [Італії] і всі величаві споруди, замки на урвищах гір, муровані хитро (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. мурований — Мурований, -а, -е Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14. Словник української мови Грінченка