1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

місяченько

Місяче́нько, -ка, -ку, -ку!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місяченько — місяче́нько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. місяченько — див. місяць Словник синонімів Вусика
  3. місяченько — -а, ч., нар.-поет. Пестл. до місяць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. місяченько — МІСЯЧЕ́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до мі́сяць 1. Ой, не світи, місяченьку, Не світи нікому, Тільки світи миленькому, Як іде додому (з народної пісні); Місяченьку, чародію, не жартуй крізь вікна з ним [синком], не лягай йому на вії ти промінням голубим (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  5. місяченько — МІСЯЧЕ́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до мі́сяць 1. Ой, не світи, місяченьку. Не світи нікому. Тільки світи миленькому. Як іде додому (Укр.. лір. пісні, 1958, 242); Місяченьку, чародію, не жартуй крізь вікна з ним [синком], не лягай йому на вії ти промінням голубим (Сос., II, 1958, 99). Словник української мови в 11 томах
  6. місяченько — Місяць, -ця м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Словник української мови Грінченка