мішма
Мі́шма, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мішма — мі́шма 1 прислівник впереміш незмінювана словникова одиниця мі́шма 2 іменник жіночого роду мішанина Орфографічний словник української мови
- мішма — пр., впереміш|ку|; п! ЖУЖМОМ. Словник синонімів Караванського
- мішма — I впереміш, навпереміш, напереміш, упереміш II див. гуртом; мішанина; упереміш Словник синонімів Вусика
- мішма — розм. 1》 присл. Те саме, що впереміш. 2》 у знач. ім. мішма, -и, ж., рідко. Те саме, що мішанина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішма — МІ́ШМА, розм. 1. присл. Те саме, що впере́міш. Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову (Б. Грінченко); Мішки з цукром .. Словник української мови у 20 томах
- мішма — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Словник синонімів української мови
- мішма — МІ́ШМА, розм. 1. присл. Те саме, що впере́міш. Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову (Гр., І, 1963, 397); Мішки з цукром.. Словник української мови в 11 томах
- мішма — Мішма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у. Словник української мови Грінченка