навкоси

Навкоси́, навкося́, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкоси — навкоси́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навкоси — див. косо Словник синонімів Вусика
  3. навкоси — навкося, присл., розм. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навкоси — НАВКОСИ́, присл., розм. Навскіс, не прямо. Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (І. Нечуй-Левицький); Неподалеку коло озерця спустився чорногуз. Розпростер крила і, як по нитці навкоси, плавко знизився додолу (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. навкоси — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. Словник синонімів української мови
  6. навкоси — НАВКОСИ́, присл., розм. Те саме, що на́вскі́с. Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 367); Блиснула сокира в руках у Мусія, — він насікав навкоси дерево (Перв., Материн.. хліб, 1960, 183). Словник української мови в 11 томах
  7. навкоси — Навкоси, навкося нар. Наискось, косо. см. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот. Левиц. І. Словник української мови Грінченка