навкоси
НАВКОСИ́, присл., розм. Те саме, що на́вскі́с.
Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 367);
Блиснула сокира в руках у Мусія, — він насікав навкоси дерево (Перв., Материн.. хліб, 1960, 183).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навкоси — навкоси́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- навкоси — див. косо Словник синонімів Вусика
- навкоси — навкося, присл., розм. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навкоси — НАВКОСИ́, присл., розм. Навскіс, не прямо. Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (І. Нечуй-Левицький); Неподалеку коло озерця спустився чорногуз. Розпростер крила і, як по нитці навкоси, плавко знизився додолу (Б. Словник української мови у 20 томах
- навкоси — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. Словник синонімів української мови
- навкоси — Навкоси́, навкося́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навкоси — Навкоси, навкося нар. Наискось, косо. см. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот. Левиц. І. Словник української мови Грінченка