надбирати
Надбира́ти, -бира́ю, -бира́єш; надібра́ти, надбе́ру, -бере́ш, -беру́ть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надбирати — надбира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надбирати — -аю, -аєш, недок., надібрати, надберу, надбереш, док., перех. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу́, надбереш́, док., що. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину. Словник української мови у 20 томах
- надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу, надбереш, док., перех. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину. Словник української мови в 11 томах