надбирати
надбира́ти
-аю, -аєш, недок., надібрати, надберу, надбереш, док., перех.
Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надбирати — надбира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу́, надбереш́, док., що. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину. Словник української мови у 20 томах
- надбирати — Надбира́ти, -бира́ю, -бира́єш; надібра́ти, надбе́ру, -бере́ш, -беру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу, надбереш, док., перех. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину. Словник української мови в 11 томах