наминати

Значення в інших словниках

1. наминати — намина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наминати — (їжу) УМИНАТИ; ім. Словник синонімів Караванського
3. наминати — див. їсти Словник синонімів Вусика
4. наминати — -аю, -аєш, недок., нам'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Розминаючи, готувати яку-небудь кількість чогось. 2》 Натискаючи, натираючи чим-небудь, викликати біль, робити рану і т. ін. 3》 розм. Бити кого-небудь. Наминати боки. 4》 тільки недок., розм. З апетитом їсти. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наминати — НАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док. 1. чого. Розминаючи, готувати яку-небудь кількість чогось. Сидів [Артем] зосереджений, прислухаючись до шереху в хаті біля припічка, де саме батько наминав тютюну (А. Словник української мови у 20 томах
6. наминати — намина́ти / нам’я́ти па́рші кому, грубо. Бити, карати кого-небудь. У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський). нам’я́ти (фам. наклепа́ти) / намина́ти ши́ю (поти́лицю) кому. Фразеологічний словник української мови
7. наминати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
8. наминати — НАМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Розминаючи, готувати яку-небудь кількість чогось. Сидів [Артем] зосереджений, прислухаючись до шереху в хаті біля припічка, де саме батько наминав тютюну (Головко, II, 1957, 252). Словник української мови в 11 томах
9. наминати — Намина́ти, -наю, -єш сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. Св. Л. 205. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає! Черниг. Словник української мови Грінченка