1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

намішувати

Намі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; наміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; намі́шаний

намі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; наміси́ти, -мішу́, -мі́сиш, -мі́сять; намі́шений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намішувати — намі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, готувати певну кількість намі́шувати 2 дієслово недоконаного виду примішувати певну кількість чогось до чогось Орфографічний словник української мови
  2. намішувати — I -ую, -уєш, недок., намісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь. II -ую, -уєш, недок., намішати, -аю, -аєш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намішувати — НАМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., чого. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь. Ми влітку зробили ремонт і дуже довго намішували кольори, щоб вийшло те, що хочемо (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. намішувати — НАМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь. НАМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., НАМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. намішувати — Намішувати, -шую, -єш гл. 1) сов. в. намісити, -мішу, -сиш, гл. Намѣшивать, намѣсить. 2) сов. в. наміша́ти, -ша́ю, -єш. Намѣшивать, намѣшать. Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане. О. 1861. VI. 75. Словник української мови Грінченка