намішувати
НАМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., чого.
Місячи, готувати певну кількість чого-небудь.
Ми влітку зробили ремонт і дуже довго намішували кольори, щоб вийшло те, що хочемо (із журн.);
Поки накрили тентом машину, намісили глиняних балабух для принади, хлопець приніс черв'яків (Ю. Мушкетик).
НАМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., НАМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док.,чого, що і без прям. дод.
Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь.
– Напечемо коржів, замнемо маку та намішаємо з медом, та й посідаємо, та й їстимемо (Остап Вишня);
Святий Марцел, патрон наш, може, тільки й відає, чого він намішував у свої таємничі тинктури (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намішувати — намі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, готувати певну кількість намі́шувати 2 дієслово недоконаного виду примішувати певну кількість чогось до чогось Орфографічний словник української мови
- намішувати — I -ую, -уєш, недок., намісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь. II -ую, -уєш, недок., намішати, -аю, -аєш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намішувати — Намі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; наміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; намі́шаний намі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; наміси́ти, -мішу́, -мі́сиш, -мі́сять; намі́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намішувати — НАМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь. НАМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., НАМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- намішувати — Намішувати, -шую, -єш гл. 1) сов. в. намісити, -мішу, -сиш, гл. Намѣшивать, намѣсить. 2) сов. в. наміша́ти, -ша́ю, -єш. Намѣшивать, намѣшать. Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане. О. 1861. VI. 75. Словник української мови Грінченка