наситити

Насити́ти, -сичу́, -сити́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наситити — насити́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наситити — див. насичувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наситити — НАСИ́ТИ́ТИ див. наси́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наситити — НАСИТИ́ТИ див. наси́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. наситити — Наситити, -ся см. насищати, -ся. Словник української мови Грінченка