насичений

Значення в інших словниках

1. насичений — наси́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. насичений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наситити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., спец. Який містить максимальну кількість якоїсь речовини. Насичена пара — пара, яка перебуває в термодинамічній рівновазі з конденсованою фазою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насичений — НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наси́ти́ти. Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (І. Франко); Сніг був синій, насичений водою (О. Донченко); Повітря гуло, насичене радісними вигуками й привітаннями (Я. Словник української мови у 20 томах
4. насичений — МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм.; НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо — який зміцнів від тривалого стояння)... Словник синонімів української мови
5. насичений — НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до насити́ти. Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (Фр., VII, 1951, 21); Сніг був синій, насичений водою (Донч. Словник української мови в 11 томах