насичений
НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до наси́ти́ти.
Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (І. Франко);
Сніг був синій, насичений водою (О. Донченко);
Повітря гуло, насичене радісними вигуками й привітаннями (Я. Качура);
Хотілося [Ярославові] працювати на великому, насиченому технікою підприємстві (І. Волошин);
// у знач. прикм.
Сонце ще тільки повертало на вечір, та насичені важкі хмари з заходу заволокли його давно (Іван Ле);
// наси́чено, безос. пред.
Вся величезна спадщина Шевченка, його поезія і проза, його щоденник, листи .. – все пройнято і насичено любов'ю до знедолених (О. Корнійчук).
2. у знач. прикм., спец. Який містить максимальну кількість якоїсь речовини.
Розчин, в якому дана речовина при даній температурі більше не розчиняється, називається насиченим, а розчин, у якому ще може розчинятися ця речовина – ненасиченим (з навч. літ.);
– Добре відомі в органіці амінокислоти, про які сказати, що вони є альфа-похідні ряду насичених жирних кислот, .. не значить дуже багато пояснити читачеві (В. Підмогильний);
Якщо повітря не може поглинути більше пари, ніж воно вже містить, то його називають насиченим (з навч. літ.).
3. перен., у знач. прикм. Дуже змістовний, багатий чим-небудь.
Юрій Яновський тяжів до фрази короткої, але насиченої, виваженої (з наук.-попул. літ.);
// Яскравий (про колір).
Жіночі запаски в Гуцульщині виділяються багатством декору насичених гарячих кольорів (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- насичений — наси́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- насичений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наситити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., спец. Який містить максимальну кількість якоїсь речовини. Насичена пара — пара, яка перебуває в термодинамічній рівновазі з конденсованою фазою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичений — МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм.; НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо — який зміцнів від тривалого стояння)... Словник синонімів української мови
- насичений — Наси́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насичений — НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до насити́ти. Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (Фр., VII, 1951, 21); Сніг був синій, насичений водою (Донч. Словник української мови в 11 томах