1. Великий тлумачний словник сучасної мови

насичений

наси́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наситити.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм., спец. Який містить максимальну кількість якоїсь речовини.

Насичена пара — пара, яка перебуває в термодинамічній рівновазі з конденсованою фазою.

Насичений розчин — розчин, що перебуває в динамічній рівновазі з надміром розчинюваної речовини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насичений — наси́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. насичений — НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наси́ти́ти. Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (І. Франко); Сніг був синій, насичений водою (О. Донченко); Повітря гуло, насичене радісними вигуками й привітаннями (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. насичений — МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм.; НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо — який зміцнів від тривалого стояння)... Словник синонімів української мови
  4. насичений — Наси́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. насичений — НАСИ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до насити́ти. Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину (Фр., VII, 1951, 21); Сніг був синій, насичений водою (Донч. Словник української мови в 11 томах