1. Словник української мови у 20 томах

насичати

НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст.

Насичувати.

Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насичати — насича́ти дієслово недоконаного виду насичувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. насичати — -аю, -аєш, недок., заст. Насичувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насичати — НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати. Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (Коцюб., II, 1955, 130). Словник української мови в 11 томах