насичати
НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати.
Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (Коцюб., II, 1955, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насичати — насича́ти дієслово недоконаного виду насичувати рідко Орфографічний словник української мови
- насичати — -аю, -аєш, недок., заст. Насичувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичати — НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати. Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах