незаконний

Значення в інших словниках

1. незаконний — незако́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. незаконний — (крок) протизаконний, с. злочинний, беззаконний; (син) НЕШЛЮБНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. незаконний — [неизакон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
4. незаконний — -а, -е. Який забороняється законом, порушує закон. || Який суперечить законові, йде врозріз із ним. || Не оформлений юридично; позашлюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. – Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (З. Тулуб); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (з наук. літ.); // Який суперечить законові. Словник української мови у 20 томах
6. незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙ підсил., БЕЗЗАКО́ННИЙ підсил.; ЛІ́ВИЙ розм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). — Негайно виконати ту постанову. Словник синонімів української мови
7. незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. — Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах