незаконний
НЕЗАКО́ННИЙ, а, е.
Який забороняється законом, порушує закон.
– Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (З. Тулуб);
Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (з наук. літ.);
// Який суперечить законові.
Та й люди нічого незаконного, коли подумати, не вимагали від пана: тільки хотіли за свою роботу мати більший заробіток (М. Стельмах);
// Не оформлений юридично; позашлюбний.
Звісно, гріх тратити своє добро на незаконних жінок (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незаконний — незако́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- незаконний — (крок) протизаконний, с. злочинний, беззаконний; (син) НЕШЛЮБНИЙ. Словник синонімів Караванського
- незаконний — [неизакон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- незаконний — -а, -е. Який забороняється законом, порушує закон. || Який суперечить законові, йде врозріз із ним. || Не оформлений юридично; позашлюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙ підсил., БЕЗЗАКО́ННИЙ підсил.; ЛІ́ВИЙ розм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). — Негайно виконати ту постанову. Словник синонімів української мови
- незаконний — Незако́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. — Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах