незаконно
НЕЗАКО́ННО.
Присл. до незако́нний.
– Я ж одразу зрозуміла, що Меметку взято незаконно (З. Тулуб);
Знав [Карпо Петрович], що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незаконно — незако́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незаконно — Присл. до незаконний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незаконно — НЕЗАКО́ННО. Присл. до незако́нний. — Я ж одразу зрозуміла, що Меметку взято незаконно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); Знав [Карпо Петрович], що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав (Коцюб., II 1955, 379). Словник української мови в 11 томах