1. Словник української мови в 11 томах

незаконно

НЕЗАКО́ННО. Присл. до незако́нний.

— Я ж одразу зрозуміла, що Меметку взято незаконно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398);

Знав [Карпо Петрович], що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав (Коцюб., II 1955, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаконно — незако́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незаконно — Присл. до незаконний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаконно — НЕЗАКО́ННО. Присл. до незако́нний. – Я ж одразу зрозуміла, що Меметку взято незаконно (З. Тулуб); Знав [Карпо Петрович], що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах