незаможник
Незамо́жник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незаможник — незамо́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- незаможник — А. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян). Літературне слововживання
- незаможник — див. БІДАК. Словник синонімів Караванського
- незаможник — див. бідний Словник синонімів Вусика
- незаможник — -а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Цюпа, Три явори, 1958, 17). Словник української мови в 11 томах