незаможник

А. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаможник — незамо́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. незаможник — див. БІДАК. Словник синонімів Караванського
  3. незаможник — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. незаможник — -а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  6. незаможник — Незамо́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Цюпа, Три явори, 1958, 17). Словник української мови в 11 томах