незграба

Значення в інших словниках

1. незграба — незгра́ба іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. незграба — Незграба, доробало, товпига, чвалай, ТЮХТІЙ; ЛАЙ. телепень, недотепа. Словник синонімів Караванського
3. незграба — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
4. незграба — -и, ч. і ж., розм. 1》 Незграбна людина. || Уживається як лайливе слово. 2》 Те, що зроблене грубо, без смаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незграба — НЕЗГРА́БА, и, ч. і ж., розм. 1. Незграбна людина. На чільному місці .. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (І. Муратов); [Олена:] Ні, це таки не Кость. Словник української мови у 20 томах
6. незграба — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
7. незграба — НЕЗГРА́БА, и, ч. і ж., розм. 1. Незграбна людина. На чільному місці.. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (Мур., Бук. повість, 1959, 238); [Олена:] Ні, це таки не Кость. Словник української мови в 11 томах
8. незграба — Незграба, -би об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ. Словник української мови Грінченка