незграба

НЕЗГРА́БА, и, ч. і ж., розм.

1. Незграбна людина.

На чільному місці .. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (І. Муратов);

[Олена:] Ні, це таки не Кость. Не може бути, щоб він був таким незграбою (З. Мороз);

// Уживається як лайливе слово.

Він погнався за крейдою, зачепився, незграба, за стіл, звалив ручку, аж перо в підлогу встромилося (І. Рябокляч);

Ідіот, незграба, робот, ледащо дурне, – такими та іншими прозвиськами в цьому дусі тільки й нагороджує Брага свій бульдозер (О. Гончар).

2. Те, що зроблене грубо, без смаку.

– Напевне, у найщасливіші для нашої планети часи геть зникнуть багатоповерхові незграби і люди житимуть у затишних віллах (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

незграба — незгра́ба іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
незграба — Незграба, доробало, товпига, чвалай, ТЮХТІЙ; ЛАЙ. телепень, недотепа. Словник синонімів Караванського
незграба — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
незграба — -и, ч. і ж., розм. 1》 Незграбна людина. || Уживається як лайливе слово. 2》 Те, що зроблене грубо, без смаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
незграба — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
незграба — Незгра́ба, -би, -бі; -гра́би, -гра́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незграба — НЕЗГРА́БА, и, ч. і ж., розм. 1. Незграбна людина. На чільному місці.. зручно вмостився здоровенний незграба. Кудлатий, без шиї, голова на плечах, як двопудова гиря лежить (Мур., Бук. повість, 1959, 238); [Олена:] Ні, це таки не Кость. Словник української мови в 11 томах
незграба — Незграба, -би об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ. Словник української мови Грінченка