незграбний

НЕЗГРА́БНИЙ, а, е.

1. Який має непропорційну, недоладну будову, неструнку фігуру і т. ін.

Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей, а ще більше незграбно виглядали великі, в повикривлюваних чоботях ноги (Н. Кобринська);

Він узяв її за руку, як маленьку дівчинку, і пішов з нею, великий і незграбний, уздовж алеї (О. Донченко);

// Який не має спритності й легкості у рухах; неповороткий, вайлуватий.

– Яка незграбна, на кліщі наступила. Треба дивитись під ноги (А. Хижняк);

Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа);

// Який свідчить про чиюсь неспритність, неповороткість.

На сцену з-за лаштунків повільним незграбним кроком вийшов Семен Барабаш з гармонією (Л. Смілянський);

Його рухи спочатку були навіть незграбні, жести трохи дикі, без усякої грації... (О. Ільченко);

// Нездатний швидко рухатися, повертатися і т. ін. (про судно, машину і т. ін.).

Яресько зненацька помітив ліворуч якесь Інше судно, незграбне, пузате (О. Гончар);

Заскреготала стріла екскаватора, і незграбний ківш зачерпнув свою порцію розтолоченого ґрунту (А. Хижняк).

2. Позбавлений легкості, витонченості; зробл. грубо, без смаку (про предмети); грубий.

Тільки дві речі стояли в хаті чужі і навіть наче ворожі: біла дубова шафа, наглухо закрита, і довга незграбна скриня (М. Коцюбинський);

Валя мешкала на Сніговій вулиці в похмурому, незграбному будинку (Ірина Вільде);

// Зробл. неакуратно, невміло.

Сиджу в окопі. Окопи – мізерні, незграбні ямки, затулені зверху соломою (С. Васильченко);

З цього ділового паперу так і випирало шляхетське презирство і витончена наруга над тими, хто мав прикласти до листка незграбний підпис, хрестик чи відтиск пальця (М. Стельмах);

// Який погано приводиться, завеликий на кого-небудь, невдало пошитий (про одяг, взуття).

Вони проходили по вулицях групками в незграбних шинелях (О. Довженко);

Я вже ходила так з блокнотом у руках, Ще дівчинкою, в рваних черевиках, Незграбних надто, трохи завеликих (Л. Забашта).

3. Позбавлений майстерності, влучності, дотепності і т. ін. (про мову, твір і т. ін.).

Засилаю до Ювілейного Комітету свій може й незграбний .. вірш на вшанування дорогої усім нам ювілянтки (Панас Мирний);

– Та мова, що я чув від поручика, .. була .. незграбною й безбарвною (Олесь Досвітній);

// Який не має логічного зв'язку, послідовності і т. ін.; безладний.

Одвик я вже думати вдень, і, певне, через те мої денні думки такі важкі, сірі, незграбні (Леся Українка);

– Їхня незграбна програма погубила нас (О. Гончар).

4. Невміло, невдало виявлений.

Та гріло серце батькові не раз Людське, хай і незграбне, співчуття (М. Рильський);

Кузь уявляв його пітне обличчя й незграбні спроби виправдатись (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

незграбний

Значення в інших словниках